У Львові презентували першу книгу-біографію Климентія Шептицького

22 грудня у Святоюрському соборі Української греко-католицької церкви презентували вперше видану біографію блаженного Климентія Шептицького, рідного брата митрополита Андрея Шептицького.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на Радіо Свобода.

 Фото о. Юстина Бойка

Біографія отця Климентія Шептицького (народився 17 листопада 1869 року – помер 1 травня 1951 року) – це близько 670 сторінок, написані львівським дослідником Іваном Матковським на основі численних архівних джерел, які зберігаються в Україні та Польщі.

"Автор опрацював дуже солідний, до сих пір не знаний загалу, так званий світський період життя отця Климентія Шептицького, листи мами Софії Фредро-Шептицької, які частково збереглись. Все це дозволяє зрозуміти не тільки постать отця Климентія Шептицького, але середовище, в якому він народився, зростав, виховувався.

Завдяки виданню довідуємось детально про те, як проходили дитячі і шкільні роки Казимира (світське ім’я отця Климентія), університетський період, коли вперше почав роздумувати над монашим покликанням, як проявив себе, як політик", – наголосив під час презентації керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу отець Юстин Бойко.

Біографія отця Климентія Шептицького складається із 17 розділів. Вони охоплюють походження Шептицьких з роду Драга-Сасів, дитинство Шептицького, шкільні роки, навчання в Мюнхені, Відні, Парижі, Кракові, інформацію про політичну діяльність Казимира Шептицького як члена австрійського парламенту.

"Отець Климентій Шептицький не був ніколи у тіні свого брата – митрополита Андрея Шептицького. Це доводить дослідження і всі ті архівні матеріали, які вдалось знайти.

Отець Климентій Шептицький – відомий церковний діяч, активний і самостійний. У 43-річному віці він пішов у монастир, але ще у 18-річному віці він говорив про чернече життя", – говорить автор біографії Іван Матковський.

Книга-біографія отця Климентія Шептицького містить понад 300 ілюстрацій, чимало з яких опубліковані вперше.

17 листопада 2019 року виповниться 150 років від дня народження блаженного Климентія Шептицького. Верховна Рада ухвалила рішення про вшанування цієї постаті на державному рівні.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.