Науковці показали вміст недавно знайденого повстанського архіву. ФОТО, ВІДЕО

Звіти підпілля ОУН, листування провідників, списки загиблих і депортованих, радянські документи. Таким є вміст архіву ОУН, знайденого недавно в Самбірському районі Львівської області.

Про це в коментарі Гал-інфо розповів генеральний директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

У віднайденому архівів – десятки документів. Серед них є добре збережені і такі, які перебувають у вкрай критичному стані. За словами Забілого, спершу архів був закопаний просто в землі, після чого його переховали в бідон.

 
 

Архів складається зі звітів датованих 19461948 роками. Найбільше дослідників зацікавили списки загиблих повстанців, але наразі відкрити їх неможливо, аби не втратити інформацію.

"Це дуже цікавий документ  "Список упавших. Репортажі". Іншими словами – це список загиблих із описом того де, і за яких обставин вони загинули. Також є список арештованих, але його теж наразі відкрити неможливо. В архіві є списки депортованих під час сумнозвісної операції "Запад" "Реєстрація вивезених на Сибір родин". Вони у досить непоганому стані збереження. Є й робочий зошит зв’язкового, або референта пропаганди, він також потребує реставрації та консервації",  зазначив Руслан Забілий.

 
 


Також в архіві є низка документів радянського зразка: військові квитки, свідоцтво про народження, комсомольські квитки.Окрім того, в архіві міститься зібрана повстанцями інформація про тих, хто співпрацював з окупаційною радянською владою: списки комсомольців, інформація про установи Дрогобицького району, про місцеву адміністрацію. Уся ця інформація дуже детальна. Тут вказані прізвища і навіть місячна платня у карбованцях.

 

"Нашу увагу привернув один документ  комсомольський квиток із вкладеною у нього фотографією. На світлині чоловік у військовій радянській формі. Документ виданий на ім’я Богдана Площинського у лютому 1946 року. Потрібно пошукати це прізвище у списках комсомольців, які містяться у цьому архів" розповів Руслан Забілий.

Наразі науковці проводять першочергові рятувальні роботи, аби не втратити цінну інформацію. 

Більше фото документів архіву підпілля ОУН Самбірщини дивіться в матеріалі  "Гал-Інфо".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.