АНОНС: Лекція «Державотворення Гетьмана Павла Скоропадського»

Гетьмана Павла Скоропадського вважають одним з найнеоднозначних діячів доби Української революції 1917-1921 років. Можливо тому у час незалежної України, від 90-х років замовчувався, та й досі не достатньо висвітлений період існування Української держави Скоропадського.

Про це повідомляє "Пам’ять Нації".

 

Під час лекції ви не лише почуєте про діяльність Гетьмана, а й проаналізуєте історичні події того періоду, як своєрідний спадок, що залишив нам Павло Скоропадський.

Зможете відрефлексувати з приводу того, які помилки він зробив, які були успіхи та досягнення і, взагалі, яким був його життєвий шлях. Головна мета лекції – знайти золоту середину в оцінці постаті Гетьмана Павла Скоропадського.

Лекцію прочитає Дмитро Шурхало – журналіст, автор книг "Українська якбитологія", "Міфи Другої світової війни" та "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники", ведучий передачі "Історична Свобода" на Радіо Свобода.

Захід відбудеться в рамках лекторію проекту "Пам'ять нації"

Час: 15 грудня, субота, 16:00

Місце: Козацький дім (2 поверх), провулок Тараса Шевченка, 5, м. Київ.

Вхід вільний/реєстрація

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.