У Франції зняли відео про життєвий шлях князівни Анни Київської

Культурний центр Анни Київської у Франції за підтримки Українського культурного фонду та за сприяння заповідника "Софія Київська" зняв відео про життєвий шлях Анни Ярославівни, князівни Київської Русі.

Про це Centre Culturel Anne de Kyiv інформує у Facebook.

 23 липня 2005 року Президент України Віктор Ющенко відкрив у м. Санліс у Франції 2,5 метрову статую Анні Ярославні.

Автор проекту - Микола Зноба

"Пам'ятаєте, ми обіцяли кіно? А от і воно! Пройдіться старовинними вулицями Санлісу, завітайте до прекрасної Софії Київської та Центру Анни Київської.

Ви пройдете стежками Анни Ярославни, почуєте її історію та здобудете унікальний досвід. Адже не кожен може побувати у Франції та Україні за 5 хвилин чи видертись під купол Софії Київської", - йдеться у повідомленні.

"Дивіться відео на моніторі чи телефоні, роззираючись на 360. Для максимального ефекту, радимо дивитися в VR окулярах!", - радять на сторінці Centre Culturel Anne de Kyiv

Читайте також:

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.