У Раді відкрили виставку про польського автора відомого епосу про Гуцульщину. ФОТО

У вівторок, 6 листопада, голова Комітету з питань культури і духовності, Верховної Ради України Микола Княжицький відкрив українську версію виставки "Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888—1971)" про польського філософа, який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину.

Про це повідомляє Еспресо.TV.

"Для нас дуже важливо  відкривати спільно з представниками польського Сейму виставку про польського філософа,  який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину", — наголосив депутат.

Виставку присвячено Станіславу Вінцензу — філософу польського походження, праведнику світу, автору книги "На високій полонині" — єдиного українського епосу про гуцулів.  

 

"У цьому творі вперше зібрані усі легенди, міфи і перекази історії Гуцульщини. Ніхто так не описав Гуцульщину як Вінценз. І коли він тікав у 1940 році через гори від радянської окупації — єдине, що він взяв з собою - це рукопис про життя гуцулів, який він продовжив писати вже в еміграції. І нам дуже приємно відкривати цю виставку сьогодні спільно з представниками польського Сейму, членами групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща", — сказав голова Комітету з питань культури і духовності. 

 Фото: espreso.tv

У свою чергу, автор виставки "Діалог про долю і душу" — літературознавець, викладач Інституту польської філологїі Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший, повідомив, що в Польщі вперше її було презентовано в 2014 році.

Експозиція являє собою біографічну розповідь про Станіслава Вінценза на тлі краєвидів Гуцульщини. Виставку "Діалог про долю і душу" створено на основі документів та фотографій з сімейних архівів родин Вінценза та італійського фотографа Лідіо Чипріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації "Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа" (Франція) та Польської бібліотеки в Лондоні. 

 Фото: FB Микола Княжицький

"Вінценз був закоханий у Гуцульщину і вважав людей, які мешкають тут, людьми приреченими на свободу. В незалежності від їхньої національності, він всіх називав побратимами", — сказав Ян Анджей Хороший.

Після презентації у Верховній Раді України, виставка подорожуватиме Україною від Києва аж до села Криворівня Верховинського району в Івано-Франківській області — гуцульської столиці України. Саме Гуцульщині присвячено твір "На високій полонині". У Криворівні вона експонуватиметься на постійній основі. 

 Фото: Емілія Ясюк
 Фото: Емілія Ясюк

Виставка про Вінценза стане першою "цеглинкою" у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза — культурної інституції ХХІ сторіччя, яка відкриє двері першим відвідувачам у Криворівні у 2020 році.

На заході також були присутні надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, віце-маршалок Сейму Республіки Польща, голова польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Беата Мазурек, а також інші члени польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, які з офіційним візитом перебувають в українському парламенті.

З українського боку захід організований ГО "Всеукраїнський демократичний форум" за сприяння Комітету з питань культури і духовності. З польського —  Інститутом польської філологїі Вроцлавського університету.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.