Спецпроект

Архівісти продемонстрували знайдені оригінальні зразки хліба часів Голодомору. ФОТО

Унікальну знахідку – шматочки хліба зразка 1932 року та розсекречені документи кримінальної справи архівісти продемонстрували 19 листопада в Києві.

Два паперові згортки знайшов один зі спеціалістів державного архіву під час поаркушного перегляду справи. А у них – "послання до нащадків" та кілька десятків грамів хліба. Ця темно-коричнева маса "з невідомої сировини" і називалася хлібом у часи Голодомору в Україні у 1932–33 роках, повідомляє Радіо "Свобода".

"Аналогів таких зразків до сьогодні ніколи не знаходили. Це абсолютно оригінальні зразки хліба з точно встановленою датою", – коментує знахідку Ольга Бажан, директор Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГОУ).

 Шматочки хліба виявлені серед архівних документів

За її словами, шматочки хліба весь цей час зберігалися в архівній кримінальній справі киянина Олексія Сорокіна та були "речовим доказом" його злочину проти тодішньої радянської влади.

Окрім самих зразків хліба, архівісти також продемонстрували тексти записок Сорокіна до нащадків, написані на аркушах, у які був загорнутий цей хліб.

"Здесь хранится образец хлеба, какой ели крестьяне весной 1932 года. Мы, киевляне, пока ещё имеем хлеб и сравнительно ещё не пухнем с голоду, хотя недоедаем страшно. Как страшен голод! Образчик крестьянского хлеба при сём прилагаю. Состав этого хлеба мне неизвестен. Это образчик для нашего назидания", – написав російською мовою Олексій Сорокін у записці, датованій 1932 роком.

 Записки Олексія Сорокіна, в які були загорнуті шматочки хліба

​У записці від 15 березня 1933 року Сорокін продовжує описувати російською Голодомор в Україні: "В 1933 году весной голод припёк так всех киевлян, что мы употребляли в пищу всё, что попало, а вместо хлеба пекли лепёшки из жёлудевого кора и шкарлупы из картофеля и всякой примеси. Такой образчик хлеба я оставил моим детям на образец и на назидание. Как страшен голод! Ужас!!!".

Із документів кримінальної справи архівістам вдалося встановити особу Олексія Сорокіна. Він народився на Полтавщині у 1877 році, закінчив народне училище та вчительські курси. Згодом був вчителем співу, а під час Першої світової війни працював диригентом кубанського козачого хору. А в роки Голодомору служив диригентом Вознесенського собору в Києві.

 Хліб зразка 1933 року

З архівних матеріалів також встановлено, що Сорокіна було заарештовано 26 червня 1941 року як "ненадійний елемент" радянського суспільства. І саме під час обшуку НКВД знайшов у нього зразки хліба та письмові коментарі до них. Так ці "речові докази" лягли в основу обвинувачення Олексія Сорокіна в антирадянській агітації та подальшого заслання до Сибіру на 5 років.

За словами Ольги Бажан, дочка Сорокіна померла за рік до його арешту, тому, очевидно, прямих нащадків у нього не залишилось. "Ми спробуємо розшукати непрямих нащадків, адже відомо, що у нього були сестра та брат. Але фактично ця знахідка – заповіт Сорокіна усім нам", – додає Бажан.

Після прибуття Сорокіна до Сибіру історія його долі переривається. Жодних відомостей про те, що з ним було далі, нема. В архівних документах лише вказано, що під час масової реабілітації у 1980-х роках його було реабілітовано. "З 1941 року по 80-і роки жодних згадок про нього. У нас в архіві ця справа з 1994 року, і ніхто – ані родичі, ані науковці – за нею не зверталися", – роповіла директор ЦДАГОУ.

Ольга Бажан також зазначає, що в розсекречених архівних справах і раніше знаходили різні "речові докази", але зразки хліба знайшли вперше. За словами архівістів, справа Сорокіна – лише одна з понад 34 тисяч переданих на зберігання розсекречених справ НКВД та КГБ, які стосуються долі близько 60 тисяч мешканців Києва та Київської області.

"Ця знахідка – справжня історична подія! Насправді, документи свідчать самі за себе, що в Україні був справжній спланований голод", – вважає голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова.

 Тетяна Баранова, Денис Чернишов і Ольга Бажан під час презентації знахідки

Заступник міністра юстиції України Денис Чернишов також вважає, що ця знахідка архівістів є ще однією ілюстрацією причин та наслідків трагедії Голодомору в України. "Напередодні 85-х роковин ці шматочки хліба ще раз нагадують нам, яка жахлива трагедія зачепила увесь наш народ", – додав Чернишов.

Надалі архівісти планують провести низку експертиз віднайдених шматочків хліба, щоб достеменно встановити його склад та речовини, з яких він був зроблений.





Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.