У міській раді Вінниці експонуються старовинні карти України. ФОТО

Протягом тижня у холі міської ради Вінниці триватиме виставка старовинних карт. На них можна побачити, якою була територія українських земель до XVIII століття.

Колекція належить директору музею української марки у Вінниці Олександру Білецькому. Він розповів, що у міській раді показані копії старовинних карт в оригінальному розмірі, пише вінницький інформаційний портал "Вежа".

"Раніше карти, які були у вигляді гравюр, вирізали на дереві або випалювали на міді, це був дуже складний процес, тому фактично кожна карта була витвором мистецтва. Додатково дофарбовували акварелями чи іншими фарбами. Тут можна побачити копії дуже цікавих карт, наприклад, карта Птолемея, створена у другому столітті нашої ери, фактично нею користувались аж до 17 століття, частково до 18. Також варто відзначити карту Боплана, яка складається з вісьмох частин. Це перша в Європі середньорозмірна карта", – розповів колекціонер.

 Більше зображень мап дивіться на сайті "Вежа"
 

Найдавніша мапа на виставці від 1482 року, її автор – Клавдій Птолемей. Це "Карта Європейської Сарматії. Європа. Сарматський континент".

 

Також на виставці представили Генеральну карту України 1648 року. Її створив Гійом де Левассер де Боплан. Ще є мапа течії Дніпра, опис Королівства Польського та Князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Пруссії, Лівонії та Курляндії.

Виставку відкрили в понеділок, 19 листопада. 

Як повідомлялося, адміністратор "Вікіпедії" створив карту спогадів очевидців Голодомору.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.