Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Верховна Рада України підтримала перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку, проте перейменування Дніпропетровської області на Січеславську не відбулося.

Під час пленарного засідання 20 листопада 239 народних депутатів проголосували за постанову про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку, повідомляє "Громадське".

Оскільки для перейменування областей потрібно внести зміни до Конституції України, постанову спрямували в Конституційний суд України.

Одночасно 231 голосом депутати ухвалили законопроект про перейменування Кіровоградського району на Кропивницький район, згідно з чинною назвою обласного центру.

Того ж дня забракло голосів для ухвалення постанови про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Як передає "Громадське", "за" висловилося лише 207 нардепів із 226 потрібних.

Тепер, щоб перейменувати область, парламентарям необхіно буде внести нову постанову.

Нагадаємо, згідно із законом про засудження нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, топоніми на честь комуністичних діячів підлягають перейменуванню.

У травні 2016 року Верховна Рада перейменувала м. Дніпропетровськ на Дніпро, а за два місяці — Кіровоград на Кропивницький. На черзі — перейменування відповідних областей. Проте процедура зміни назв областей складніша, оскільки потребує внесення змін до Конституції України.

У травні 2018 року законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку зареєстрували у парламенті.

У липні комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України підтримав пропозицію перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську, а Кіровоградську у Кропивницьку.

Інші матеріали за темами ТОПОНІМІКА та ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.