Фестиваль "Історія: UA". ПРОГРАМА

13 жовтня в парку Шевченка та Червоному корпусі КНУ ім. Т. Шевченка відбудуться численні презентації, лекції відомих істориків, книжкові виставки, дитячий майданчик, де, зокрема, працюватиме і "польова пошта", а також концерт українських зірок та світлове лазерне шоу.

Програму фестивалю на прес-конференції 9 жовтня розповіли його організатори.

"Популяризація історії - одне з головних завдань Українського інституту національної пам‘яті. Для того, щоб минуле ставало популярним, воно має бути цікавим. Тому ми започаткували фестиваль "Історія.UA" на якому демонструємо, як розповідати нашу історію, використовуючи нові підходи: арт-плакати, ігри, відео-історії, лекції на історичні теми, які виходять за межі шкільного підручника, різноманітні дискусійні майданчики, де можна зустрітися з однодумцями і відкрити для себе невідомі факти", - зазначив на прес-конференції, присвяченій фестивалю, голова Українського інституту національної пам‘яті Володимир В’ятрович.

Партнерами фестивалю "Історія.UA" виступили Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Центр досліджень визвольного руху та ГО "Експертний корпус".

 Для збільшення натисність тут

Спеціально до фестивалю Український інститут національної пам’яті підготував кілька новинок, які уже викликали неабиякий інтерес: дитячу настільну гру "УПА – відповідь нескореного народу", книгу "Усна історія російсько-української війни", присвячену бійцям добровольчих батальйонів, та проект "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія"). 

Завершиться фестиваль великим гала-концертом за участю Христини Панасюк, гуртів "Тінь сонця" та "Тартак", а також учасників проекту "Пісні війни" - дуетів відомих артистів та учасників бойових дій. Перед виступом "Тартака" на стіні Червоного корпусу університету глядачі зможуть побачити світлове лазерне шоу "Історія українського війська", де за три хвилини можна буде простежити генезу українських захисників від дружинників князя Святослава до сучасних бійців ЗСУ.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.