Спецпроект

СЕНАТ США: ГОЛОДОМОР – ЦЕ ГЕНОЦИД

4 жовтня 2018 року Сенат США ухвалив резолюцію, у якій визнає геноцидом Голодомор 1932-33 років.

Про це повідомляє "Голос Америки" з посиланням на текст резолюції, поширений Сенатом США.

У резолюції Сенат визнав висновки Комісії з голоду в Україні, які було подано до Конгресу ще у 1988 році. Основним автором резолюції став сенатор-республіканець Роб Портман.

"Мільйони людей загинули по волі сталінського уряду колишнього Радянського Союзу, який замислив та вчинив голод в Україні для того, щоб подолати опір країни колективізації та комуністичній окупації", - йдеться в тексті резолюції.

"Радянський уряд умисно конфіскував врожаї зерна і змусив голодувати мільйони українських чоловіків, жінок та дітей через примусову колективізацію, проведену з метою зруйнувати національну свідомість та рух за незалежність", - наголосили законодавці США.

"Радянський диктатор Йосип Сталін наказав закрити кордони України, щоб ніхто не міг уникнути навмисне створеного голоду і унеможливив надання будь-якої міжнародної харчової допомоги, яка б полегшила голод.

Майже чверть українського сільського населення загинула, або була змушена полишити домівки через примусовий голод і весь народ постраждав від наслідків тривалого голоду", - зазначає резолюція.

Сенатори США висловили найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їх сім'ям.

Сенат засудив системні порушення Радянським Союзом прав людини, включаючи право на самовизначення та свободу слова по відношення до українського народу.

У резолюції, сенатори підтримали зусилля народу України з забезпечення демократичних принципів, вільної ринкової економіки, повної поваги до прав людини для того, щоб Україна розкрила свій потенціал як важливий стратегічний партнер США в регіоні світу а також на втілення прагнень свого народу.

Пам'ятник Голодомору у Вашингтоні

 

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Сенату Сполучених Штатів Америки та висловив сподівання, що його прикладом підуть як інші країни, так і ООН. Про це повідомляє офіційний сайт Президента України:

"Ми дуже довго боролися за це. Надзвичайно вдячні сенаторами як республіканцям, так і демократам. Я дуже сподіваюся, що приклад США наслідуватимуть і інші країни. Думаю, що це продовження тої ретельної роботи по формуванню проукраїнської світової коаліції", - сказав Петро Порошенко.

Нагадуємо:

Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 16 країн: Австралія (2003/2008), Ватикан (2001, 2003), Грузія (2005), Еквадор (2007), Естонія (1993),  Канада (2003/2008), Колумбія (2007),Латвія (2008), Литва (2005), Мексика (2008), Парагвай (2007), Перу (2007), Польща (2006), Португалія (2017), Угорщина (2003), Україна (2006)

Низка країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам'ять його жертв: Андорра (2009), Аргентина (2007), Бразилія (2007), Іспанія (2007), Італія (2004, 2007), Словаччина (2007), США (2003, 2006, 2008), Чехія (2007), Чилі (2007).

У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила "Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932—1933 років", де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія.

23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.

28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті Голоду 1932—1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ також зазначила, що "в Україні, яка постраждала найбільше від насильницької колективізації, Голодомор був визнаний геноцидом рішенням Верховної Ради".

Читайте також: 

ДОНОСИ, САМОГОН І БАЙДУЖІСТЬ ДО МАЙНА. ЯК ГОЛОДОМОР ЗМІНИВ ЖИТТЄВИЙ УКЛАД СЕЛА

Радянська преса 1932-1933: "Голодні бунти на Заході, нові ресторани у Харкові"

"Українські зошити" - французький комікс про Голодомор і ностальгію за СРСР

Голод у СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві Землі"

Всі матеріали за темою "Голодомор"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.