АНОНС: У бібліотеці Стефаника розкажуть про події 1968 року в Польщі

У Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника відбудеться XXXLI Оссолінськa зустріч з проф. Даріюшем Столою, істориком, директором Музею історії польських євреїв POLIN на тему "Польський рік 1968 півстоліття пізніше".

У 2018 році відзначають 50-річчя подій, відомих у Польщі як березневі — від Березня 1968 року, часто написаного великими літерами.

 

Що сталося в Польщі в 1968 році? Як польський 1968 рік був схожий на події в інших країнах: Чехословаччині, Франції, США та чим відрізнявся? Які були довгострокові наслідки цих подій?

На ці запитання буде дано відповідь на лекції, звертаючи також увагу на те, як змінювався образ Березня під час його чергових ювілеїв.

Лекція польською мовою, дискусія після лекціі — двомовна. 

3 жовтня, середа, 17.30

Місце: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника (Львів, вул. Стефаника, 2).

Організатори: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Spotkania Ossolińskie we Lwowie, Zakład Narodowy im. Ossolińskich.

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.