Мінкульт та Google співпрацюватимуть з цифровизації друкованої спадщини

Під час робочої зустрічі були розглянуті перспективи включення України в програму компанії Google по цифровізації друкованої спадщини у партнерстві з Міністерством культури.

Про це йдеться на сторінці КабМіну.

 

Міністр культури Євген Нищук провів зустріч з директором по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олегом Якимчуком. У зустрічі також взяли участь директор по взаємодії з органами державної влади CFC Consulting Олексій Сивак та проектні менеджери компанії.

Наразі компанія Google приділяє значну увагу використанню цифрових можливостей для збереження унікальних культурних та історичних пам’яток.

Однією із наймасштабніших в цьому напрямку є кампанія з безкоштовного оцифрування книжок, яка вже охопила десятки мільйонів найкращих літературних творів та унікальних старовинних видань, що зберігаються в провідних бібліотеках Європи та США.

У ході кампанії такі книги проходять процедуру сканування та переведення в електронний формат з подальшим розміщенням в Інтернеті.

"Проект з цифровізації книжок існує доволі давно і має чимало позитивних відгуків, ми хочемо запропонувати Україні долучитися до цієї програми. Компанія Google дуже зацікавлена у співпраці з Україною і Міністерством культури, зокрема.

Адже саме у партнерстві з Мінкультури у нас народжуються такі чудові соціально-культурні проекти, як "Автентична Україна", що включає віртуалізацію дерев'яних церков ЮНЕСКО та музеїв просто неба та віртуальний 3D-тур українськими оперними театрами", - зазначив директор по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олег Якимчук.

За словами представників CFC Consulting, реалізацію цього проекту планують здійснити впродовж півтора-двох років, що дозволить відкрити багату українську літературу світові.

"Ми як державний орган, що забезпечує формування державної політики у сфері книговидавництва та бібліотечної справи, надзвичайно зацікавлені у реалізації подібних проектів.

Звичайно, він ще потребує певних технічних доопрацювань, зокрема, узгодження з вже діючою програмою Українського інституту книги "Цифрова бібліотека", проте це надзвичайна нагода для України – показати світові величне культурне надбання нашого народу за допомогою сучасних технологій", - наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

Нагадуємо, що Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.