АНОНС: У Києві відзначать 30-річчя Української Гельсінської спілки. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

26-27 жовтня пройде наукова конференція "Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)" та відкриється виставка про історичну роль УГС.

"Українська Гельсінська Спілка була однією з найвідоміших опозиційних організацій національно-демократичного руху кінця 1980-тих- початку 1990 -тих. Її творці, зокрема колишні політв'язні В'ячеслав Чорновіл та Михайло Горинь, ставили собі за мету перетворити організацію в політичну, згодом – в партію, опозиційну до комуністичної. Відразу після створення нової організації у 1988 році вона привернула увагу КГБ. Вже незабаром в їх документах УГС фігурує як найнебезпечніша для комуністичного режиму структура. І вони не помилилися", - зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

За словами очільника УІНП, ця організація вивела український національно-демократичний рух на новий рівень, а її активісти були серед тих, хто привів його до перемоги - відновлення незалежності України в 1991 році. 

 

26-27 жовтня, 11.00

Наукова конференція "Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)"

Місце: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 38/40, готель "Експрес", конференц-зала, IV поверх.

27 жовтня о 15.30

Відкриття фотодокументальної виставки "Історична роль УГС".

Місце: зала Національного музею літератури (вул. Б.Хмельницького 11). Після відкриття заплановано виступ Тараса Компаніченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з Національною академією державного управління при Президентові України, Ветеранським об’єднанням "Українська Гельсінська спілка" та Музеєм шістдесятництва.

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

У листопаді 1976 року група правозахисників об'єдналася в Українську групу сприяння використанню Гельсінських угод в Україні, або Українську Гельсінську групу. Більшість її членів були ув’язнені радянським режимом.

Саме вони, відсидівши довгі терміни ув'язнення, наприкінці 1980-х років масово поверталися в Україну. І, маючи за плечима досвід шістдесятників і роки правозахисної діяльності в співпраці з міжнародними правозахисними організаціями, використали нові можливості для створення першої антикомуністичної опозиційної організації – Української Гельсінської Спілки (УГС).

7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові було проголошено Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки. Засновниками стали В’ячеслав Чорновіл, Михайло і Богдан Горині, Микола Горбаль, Євген Пронюк, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Степан Хмара та Зиновій Красівський. Очолив УГС Левко Лук'яненко.

Створення регіональних організацій УГС протягом 1988 року відбулося по всій Україні, члени Спілки не обмежували власну діяльність суто заходами УГС – вони входили в актив і керівництво інших патріотичних громадських організацій: Народний Рух України, Всеукраїнське товариство "Меморіал", "Просвіта", "Товариство української мови", Товариство політв'язнів і репресованих, Асоціація "Зелений світ" тощо.

За активної участі і впливу Української Гельсінської Спілки були проведені численні вшанування жертв комуністичних репресій по всій Україні, перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, "Живий ланцюг єднання", вибори до Верховної Ради УРСР та сотні мітингів за вихід зі складу СРСР і недопущення підписання нового Союзного договору.

Базові Принципи декларації УГС лягли в основу Декларації про державний суверенітет, проголошеної Верховною Радою УРСР 16 липня 1990-го року, а автором Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року став лідер УРП/УГС Левко Лук’яненко.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.