Освітній семінар "Як домовитися з минулим?" запрошує учасників

Як працювати зі складними питаннями минулого? Хто має впливати на формування політики національної пам’яті? Яке порозуміння можливе на кордонах? Як поєднати розмаїття пам’яті у рамках держави? Навіщо молоді домовлятися із минулим своєї країни? Відповіді на ці запитання можна дізнатися під час 4-денного семінару "RE:member. Як домовитись з минулим?"

Центр досліджень визвольного руху спільно з Фондом Конрада Аденауера організовує 4-денний воркшоп для молоді. Учасники розглянуть різні моделі роботи з колективною пам’яттю в країнах, які мають досвід тоталітаризму, поміркують, чому інститути національної пам’яті виникають лише в посттоталітарних державах та спробують віднайти нові формати роботи з минулим.

Програма воркшопу включатиме навчальні візити до різних установ та місць пам’яті у Києві.

 

Назва RE:member покликана зауважити, що кожен із нас включений до процесу формування національної пам’яті та впливає на те, які повідомлення будуть транслюватись у публічному просторі. Мета проекту — показати, що порозуміння можливе, а попит на нього формується знизу.

Подавати заявки можуть студенти старших курсів, аспіранти, молоді випускники, громадські активісти віком 19-35 років.

Спеціальності: історики, політологи, соціологи, культурологи, філософи, релігієзнавці, філологи, журналісти, міжнародники, юристи, економісти, а також усі ті, хто працює з ініціативами у гуманітарній сфері, реалізовує проекти пов’язані з політикою та культурою національної пам’яті в Україні.

Дата воркшопу: 15-18 листопада 2018 року. Воркшоп завершиться відкритою міжнародною конференцією 19-20 листопада в Києві.

Для участі потрібно заповнити анкетуКінцевий строк: 3 листопада 2018 року.

Організатори покривають транспортні витрати та забезпечують проживанням на час проведення заходів.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.