Спецпроект

Порошенко знову закликав Генасамблею ООН визнати Голодомор геноцидом

Президент України Петро Порошенко знову закликав Генеральну асамблею Організації Об’єднаних Націй визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це він сказав, виступаючи під час загальних дебатів 73-ї сесії Генеральної асамблеї 27 вересня в Нью-Йорку, США, передає "Левый берег".

Порошенко повідомив, що в 2019—2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і соціальній раді ООН Україна прикладатиме зусилля для виконання порядку денного стійкого розвитку на період до 2030 року. А серед 17 цілей найбільше вітає ініціативи ООН, спярмовані на подолання голоду у світі.

"Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн чоловік у світі недоїдають, моя держава не може стояти осторонь і готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки. Україна, як ніхто інший, щнає ціну цієї трагедії", — сказав Порошенко.

Зокрема, Президент нагадав, що в листопаді відзначатимуться 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років.

"Цей страшний злочин, масова смерть від голоду, був штучно організований сталінським режимом. Голодомор забрав життя 7 мільйонів українців. У зв’язку з цим хотів би відновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації",

"У листопаді цього року ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців. У цьому зв’язку хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації", — відзначив він.

"Левый берег", наводить слова Президента, в яких він стверджував про 7 млн українців, які померли від Голодомору. На сайті ж Адміністрації Президента в цитаті Порошенка йдеться лише про "багато українців".

У 2016 році Порошенко доручив Міністерству закордонних справ активізувати роботу з міжнародного визнання Голодомору геноцидом. Після того Верховна Рада України звернулася до демократичних держав з аналогічним проханням.

Нагадаємо, на сьогодні Голодомор визнали геноцидом уже 12 штатів Сполучених Штатів Америки: Огайо, Міссурі, Вашингтон, Вісконсин, Іллінойс, Массачусетс, Мічиган, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Орегон, Пенсильванія і Канзас.

Відповідне рішення ухвалили парламенти низки країн, зокрема: Канади, Австралії, Грузії, Польщі, Португалії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Еквадору, Колумбії, Мексики, Парагваю, Перу і Чилі.

Читайте також:

Комітет Сенату США затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.