На Чернігівщині міському голові загрожує кримінал через Леніна і Сталіна. ФОТО

Прокуратура Чернігівської області розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у Новгород-Сіверському. Там міська влада не демонтувала мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста

Фото: УІНП

Як відзначається в повідомленні, раніше УІНП звертався до міського голови Олега Бондаренка з листом про необхідність демонтажу зображень комуністичних вождів, проте він відмовився це зробити.

 Фото: УІНП

3 липня 2018 року Інститут адресував Генеральній прокуратурі України та Національній поліції України офіційні листи, в яких просив порушити кримінальне провадження за ч.1 ст.436-1 Кримінального кодексу України за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

 Фото: УІНП

Прокуратура Чернігівської області надіслала лист до Інституту, у якому повідомила про відкриття кримінального провадження.

Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому відділенню Новгород-Сіверського відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, - йдеться у листі Прокуратури.

 Фото: УІНП

Як відомо, в Україні діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки", згідно з яким на всій території України забороняється "виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму".

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, а ті самі дії, вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Нагадуємо, що на початку серпня у литовський Сейм внесли законопроект про визнання Компартії злочинною організацією.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.