Спецпроект

Свіча пам’яті за жертвами Голодомору запалала в Туреччині. ВІДЕО

2 вересня 2018 року Посольство України в Турецькій Республіці та українська громада Туреччини долучились до Міжнародної акції, присвяченої 85-м роковинам Голодомору «Запали свічку пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Зранку в католицькій церкві Непорочної Діви Марії в Анкарі відбулось поминальне богослужіння українською мовою, яке, з благословення Святійшого Вселенського патріарха Варфоломія І, відправив священнослужитель Вселенського патріархату архімандрит Харлампій.

У своїй промові він передав слова підтримки і благословення українському народові від Глави Материнської церкви Константинополя: "З благословення Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха Його Всесвятості Варфоломія материнська церква звертається до вас, щоби розділити з вами смуток, спричинений Голодомором 1932-1933 років – одним з найбільших злодіянь ХХ-го століття" – звернувся архімандрит до присутніх.

 Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга

Він наголосив, що це богослужіння, проведене спільно з місцевою українською православною громадою та представниками різних народів в Анкарі, є проявом солідарності з українцями по всій земній кулі в молитовному спомині мільйонів жертв Голодомору, які загинули внаслідок штучно організованого радянським комуністичним режимом голоду.

В Міжнародній акції також узяли участь посли Грузії, Литви та Мальти, дипломати посольств США, Польщі та Фінляндії, представник МЗС Турецької Республіки, лідери кримськотатарської громади, а також турецькі громадяни та іноземці.

Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга звертаючись до учасників заходу зазначив, що саме міцна і незалежна Українська держава є запорукою неповторення подібних злочинів у майбутньому.

Після завершення поминальної служби учасники заходу запалили свічки та вшанували пам’ять невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.

Присутні також оглянули тематичну виставку та отримали інформаційні брошури турецькою мовою, присвячені Голодомору.

Тематичні заходи в рамках Міжнародної акції "Запали свічку пам’яті" пройшли також у Стамбулі, Анталії, Мармарисі, Ізмірі, Бурсі, Кушадасі та Самсуні.

Так українці Кушадаси вшанували пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті".

Туреччина була визначена першою країною, яка перейняла від України естафету акції "Запали свічку пам’яті". Наступна Свічка пам’яті запалає у Йорданії.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.