АНОНС: У Києві відкриється виставка «Дванадцять київських князівен»

Дотепер медієвісти сперечаються про деталі біографії київських княжних, які стали європейськими монархинями, і від яких беруть початок найвідоміші королівські династії світу.

"Допоки вчені розходяться в думках, художники портретного жанру прославляють жіночі історичні постаті в образотворчому мистецтві" - йдеться у повідомленні Національного заповідника "Софія Київська".

 

У травні 2016 року "Укрпошта" ввела в обіг 12 поштових марок "Київські князівни на престолах Європи", автором яких став вітчизняний художник Василь Василенко (1949 р.н.), який працює в галузі монументально-декоративного мистецтва, живопису, книжкової графіки та проектує поштові марки.

У пошуку образу і для переконливого художнього задуму у створенні історичного портрету художник зробив декілька варіантів ескізів до цієї серії, перш ніж з’явилася її друкована версія...

Анну, Мальфрідь, Вишеславу, Єфимію, Євпраксію, Анастасію, Єлизавету, Збиславу, Предславу, Добронігу, Добродію, Єфросинію та плідну роботу митця власне представить Національний заповідник на виставці.

Місце: Брама Заборовського, Національний заповідник "Софія Київська", Георгіївський провулок, 2

Час: 5 вересня, середа, 10.00

Виставковий проект "Дванадцять київських князівен" відбуватиметься в рамках фестивалю Княжа родина/ Regio genus.

Вартість квитка до Брами Заборовського 20 грн.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.