АНОНС: Вахтанг Кіпіані розповість про українську ідентичність в контексті історичної правди

На чергове засідання Інтелектуального клубу в Дипломатичній академії України в рамках проекту "Культурна дипломатія" завітає головний редактор "Історичної правди" Вахатанг Кіпіані.

Зустріч відбудеться на тему "Українська ідентичність в контексті історичної правди".

Слухачі зможуть поспілкуватися з Вахтангом Кіпіані про історію та ідею виникнення незалежного проекту "Історична правда"; про українську ідентичність; про те, що саме вирізняє українця з-поміж інших; що робить українську культуру особливою і про історію її поширення світом, та про інші актуальні питання. 

 

Вахтанг Кіпіані є головним редактором видання "Історична правда", однойменного тележурналу на каналі ZIK, викладачем магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновником Музею-архіву преси.

17 вересня, понеділок,18.30

Місце: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України (Київ, вул.Велика Житомирська, 2).

Організатор: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України.

Вхід вільний за умови реєстрації за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.