Відновлений пам'ятник стрільцям УГА відкрили в Чехії. ФОТО

6 вересня в чеському місті Ліберець відкрили пам'ятник солдатам Української Галицької армії.

Про це написав у "Твіттері" посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс. Пам'ятник височіє на військовому цвинтарі Рупрехтіце, де в 1920-1926 роках існував табір для інтернованих вояків УГА.

У відкритті відреставрованої культурної композиції взяли участь Євген Перебийніс, гетьман Ліберецького краю Мартін Пута, мер Ліберця Тібор Баттіані, отець Іван Семотюк та хор греко-католицької церкви в Ліберці, у виконанні якого прозвучала насамкінець українська повстанська пісня.

 

У своїй промові Посол наголосив, що відкриття цього пам’ятника – значна подія для всіх закордонних українців, адже українська держава нарешті на належному рівні починає вшановувати пам'ять своїх героїв, дбати про свої святині за кордоном та поважати свою історію.

Пам'ятник воякам Гірської бригади УГА звели на кошти української громади в 1927 році за проектом художника Василя Касіяна (1896 – 1976).

 

За даними Українського інституту національної пам'яті, в 1960-х роках, після ремонтних робіт на цвинтарі, пам'ятник зняли з постаменту. Усі таблички, які ідентифікували скульптуру як пам’ятник українським воїнам, були колишнім комуністичним режимом знищені. Але люди все одно покладали до пам’ятника квіти як до пам’ятника невідомому воїну.    

 
 
 

У вересні 2018 року, за фінансової підтримки Посольства України в Чеській Республіці, силами скульптора Марії Вамберської за значного сприяння керівника українського товариства Наталії Доценко та дослідників Ганни Величко та Сергія Перепічки, вдалося відновити оригінальні написи на пам’ятнику та списки похованих бійців.

Як повідомлялося, в місті Покровськ у Донецькій області урочисто відкрили пам'ятник видатному композиторові, авторові "Щедрика", Миколі Леонтовичу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.