В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

У столиці Естонії Таллінні 23 серпня пройшла церемонія відкриття пам’ятника жертвам комунізму.

На монументі викарбувано імена 22 тисяч осіб, які загинули від радянських репресій, повідомляє "Новая газета" з посиланням на естонське видання ERR.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд. Фото: twitter.com/errnews 

Відкривали пам’ятник президент Естонії Керсті Кальюлайд та міністр юстиції Урмас Рейнсалу. Запрошення на урочистості отримали також понад 500 естонців, постраждалих від репресій у часи СРСР.

"За різними підрахунками, більш, як 75 тис. жителів Естонії різних національностей пстраждали від "червоного" режиму. Меморіал на Маар’ямяе достатньо великий, і на ньому понад 22 тис. імен жтелів Естонії, які були вбиті або померли через нелюдські умови утримання в ув’язненні або на поселенні з волі радянської влади", — повідомив керівник зі зв’язків із громадськістю Інституту історичної пам’яті Естонії Сергій Метльов.

Сам меморіал складається з двох частин. Перша називається "Шлях" і являє соьою дві стіни, на яких вибиті імена загиблих у результаті реперсій естонців. Друга має назву "Домашній сад", в якому посаджені фруктові дерева.

Вартість меморіалу складає 6 млн євро.

Нагадаємо, щороку 23 серпня в Європі відзначають день пам'яті за жертвами нацизму і комунізму. Саме цього дня 1939 року Третій Райх і Радянський Союз уклали угоду про ненапад, відому як "пакт Молотова—Ріббентропа", внаслідок якого СРСР анексував крайїни Балтії.

Як повідомлялося, в Тернополі на День Незалежності України відкрили погруддя Головному Отаманові військ УНР Симону Петлюрі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.