У Києві триває виставка «Україна в очах європейців ХVІІ ст.»

Під такою назвою 15 серпня 2018 року у Музеї гетьманства відкрилася виставка гравюр, присвячена Дню незалежності України.

Про це йдеться на Facebook-сторінці музею.

Гравюра гетьмана Богдана Хмельницького (копія відомої гравюри Вільяма Гондіуса)

 

На виставці представлена колекція 18-и гравюр з європейських історичних хронік та альбомів. Гравюри подаровані Музею гетьманства колекціонером з Німеччини Тіто Герре.

Найвагоміша частина гравюр представлених на виставці з німецькомовної друкованої хроніки Матеуса Меріанна "Theatrum Europaeum" ("Театр Європи"), що видавалася у Франкфурті-на-Майні у 1638-1738 рр.

Засновником та видавцем цього 21-томного видання був відомий гравер і художник Матеус Меріан. Матеус Меріан помер 19 червня 1650 року у місті Бах-Швальбах, видавничу справу продовжили його сини.

З цієї хроніки представлені гравюри історичних осіб: гетьмана Богдана Хмельницького (копія відомої гравюри Вільяма Гондіуса), полковника Михайла Кричевського (копія з малюнку нідерландського художника А. Вестерфельда), а також Михайла Корибута Вишневецького, Януша Радзивілла, Криштофа Радзивілла, Стефана Чарнецького. А ще у колекції є схематичні військові плани Полтави (1709) та Ставища (1664).

Також на виставці представлені гравюри: Фортеця Кодак, план міста Кам’янця-Подільського, Мукачева, Військовий план битви під Нарвою, гетьмана Данила Апостола та ін.

Музей запрошує всіх кого цікавить історія України познайомитися з поглядом європейців ХVІІ століття на події, що розгорталися на наших землях.

Виставка триватиме до 28 серпня, години роботи музею 10.00-17.00

Місце: Музей Гетьманства, вул. Спаська, 16 Б

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.