Більшість українців вважають Україну, а не Росію спадкоємицею Київської Русі. ОПИТУВАННЯ

Майже 70% опитаних громадян вважають що спадкоємицею Київської Русі є Україна, а не Росія, протилежної думки – 9% українців.

Про це, як повідомляє "Українська правда", свідчать дані опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" у серпні.

Зазначається, що при цьому ще 6% вважають, що ані Україна, ані Росія не можуть претендувати на спадок Давньоруської держави.

Соціологи додають, що за десять років тих, хто вважає Україну спадкоємицею Київської Русі, побільшало (у 2008 році таких було 54%), а тих, хто дотримується протилежної думки, поменшало (у 2008 тих, хто говорив так про Росію було 18%).

 

Повідомляється, що частіше за інших про Україну у цьому питанні заявляли респонденти Західного та Центрального макрорегіонів (по 79%).

На Півдні та Сході таких опитаних зафіксовано більше половини.

Водночас від 20 до 25% у цих областях нічого не змогли відповісти на це питання, а у східних регіонах взагалі кожен четвертий вважає спадкоємицею Київської Русі Росію.

За даними дослідників, чим вищий рівень патріотизму опитаних, тим частіше вони зазначали, що саме Україна є спадкоємицею Київської Русі.

 

Вказується, що опитування проводилося серед населення України від 18 років і старші.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

Терміни проведення: 3-10 серпня 2018 р.

Читайте також:

Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.