На Одещині виявили Ленінів. УІНП вимагає їх демонтувати

На території 7 населених пунктів Болградського району на Одещині залишаються пам’ятники, які є символами комуністичного тоталітарного режиму. Український інститут національної пам'яті вимагає виконання законодавства про декомунізацію та демонтажу цих символів і покарання винних у невиконанні закону.

Як повідомили "Історичній правді" в УІНП, ідеться про пам’ятники Володимиру Леніну в селах Виноградівка, Виноградне, Голиця, Городнє, Залізничне, Калчеве, Нові Трояни. А також — пам’ятник Карлу Марксу в селі Городнє та зображення серпа та молота у селі Голиця.

Тому Інститут звернувся до сільських голів з вимогою негайно виконання Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки" та демонтажу зазначених об’єктів.

Також до поліції, прокуратури й СБУ надіслали листи з метою притягнути до відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування зазначених населених пунктів, які порушують законодавство України.  

Нагадуємо, що в Україні діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки".

Згідно з ним  на всій території України забороняється "виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму".

Інститут звертає увагу на те, що відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, а ті самі дії, вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Як повідомлялося, в Рівному встановили п’ять "каменів спотикання" для вшанування жертв нацистів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.