Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Окружна прокуратура в Замості оголосила про початок слідчих дій стосовно промови історика Григорія Купріяновича під час урочистостей в Сагрині 8 липня цього року.

Про це повідомляє сервіс wiadomosci.onet.pl.

У своїй промові під час урочистостей в Сагрині історик і голова місцевого українського товариства Григорій Купріянович назвав знищення цивільного населення цього села у 1944 році злочином проти людяності, здійсненим польським підпіллям.

Зміст промови Григорія Купріяновича викликав обурення люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Він оголосив на прес-конференції, що подаватиме клопотання до прокуратури.

Про початок слідства поінформував на Twitter Марек Вєчєжак з прес-офісу люблінського воєводи:

"Після подання воєводи Владислава Чарнека Окружна прокуратура в Замостю розпочала 10 серпня слідство у справі публічної зневаги польської нації під час урочистості в Сагринюі головою Українського товариства у Люблині".

Спочатку слідство передали  з окружної прокуратури в Змостю до слідчого відділу Інститут національної пам’яті, його люблінської філії. Але пізніше слідство повернули до окружної прокуратури.

"Ми розпочали слідство стосовно статті 133 кримінального кодексу. Ідеться про публічну зневагу польської нації. За це передбачено до 3 років позбавлення свободи. Зараз розпочнуться процесуальні дії, між іншим допити свідків," - повідомила Ева Кузьницька з Окружної прокуратури в Замостю.

Президент України Петро Порошенко слухає промову Григорія Купріяновича під час урчистостей в Сагрині 8 липня 2018 року

Повний текст: Промова голови Українського Товариства в Сагрині 

 

Нагадуємо, 8 липня 2018 року у Сагрині за участі Президента України Петра Порошенка відбулося урочистосте відкриття пам’ятника польським громадянам українського походження, які загинули від рук Армії Крайової.

Монумент був збудований у 2009 році. Існувала домовленість про його спільне відкриття президентами України і Польщі. Проте з політичних причин Президент Польщі Лех Качинський попросив українського колегу Віктора Ющенка відтермінувати відкриття з огляду на передвиборчу ситуацію.

З 2014 року українська сторона здійснювала зусилля, щоб поновити домовленості щодо спільного відкриття монументу в Сагрині за участі президентів двох країн.

Різанина у Сагрині розпочалася вніч на 10 березня 1944 року. Бойовики Армії Крайової та Батальйонів Хлопських під командуванням Станіслава Басая (псевдонім "Рись") замордували за різними оцінками від 800 до 1240 місцевих мешканців. За іменами встановлено 660 осіб.

На честь Станіслава Басая в місті Грубешові названа вулиця, встановлені меморіальні таблиці, регулярно відбуваються урочистості на місцевому рівні.

Читайте також:

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.