Автор Акту про незалежність України в реанімації

Учасник боротьби за незалежність України, дисидент, політичний діяч Левко Лук'яненко потрапив у реанімацію.

 Левко Лук'яненко

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбуці письменник та екс-депутат Володимир Яворівський.

"Українці! Помоліться і поставте свічку за здоров'я Левка Лук'яненка! Він у реанімації", - написав він.

Левко Лук'яненко (1928 р.н., с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області) - співзасновник Української робітничо-селянської спілки, за що 1961 р. засуджений до смертної кари, пізніше заміненої на 15 років таборів. 1976 р. вступає в Українську Гельськіську групу (УГГ).

Засуджений 1977 р. до 10 років таборів і 5 - заслання. У березні 1988-го заочно обраний головою відновленої УГГ, яка з 7 липня т.р. діяла як Українська Гельсінська Спілка (УГС).

На початку 1989 року повертається в Україну. У квітні 1990-го на установчому з`їзді УГС обраний головою створеної на її базі Української республіканської партії. У березні 90-го обраний депутатом ВР України.

Автор Акту про незалежність України, ухваленого 24 серпня 1991 р. Верховною Радою України. Балотувався на посаду Президента України. У 1992-1993 рр. - посол України в Канаді. Герой України. 

Читайте також:

День народження Української Гельсінської групи. КГБ салютує уламками цегли

Колекція документів до 40-річчя створення Української Гельсінкської групи 

КГБ проти "шестидесятників". Як саджали в 1970-х

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.