На Львівщині вшанували пам’ять загиблих у «Бродівському оточенні». ВІДЕО

У неділю, 22 липня, на Львівщині відбулися заходи із вшанування пам’яті українських вояків, військовиків інших національностей, які загинули у роки Другої світової війни у «Бродівському оточенні».

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 Панахида на горі Жбир. Фото: ЛОДА

Зокрема, на горі Жбир, де розташований меморіал воякам Першої української дивізії "Галичина" Української Національної Армії, що неподалік с. Ясенів Бродівського району, відбулась екуменічна панахида та скорботного віче. Вшанувати пам'ять полеглих воїнів прийшли ветерани-дивізійники, представники влади та чисельна громадськість.

"Ми повинні пам’ятати і передавати пам’ять нашим дітям про людей, які боролись за долю народу, за честь, за майбутнє для нас із вами. Шанувати тих, хто ціною життя виборював, і сьогодні, на превеликий жаль, зі зброєю у руках і важкими втратами виборює нашу країну.

Проте зараз ми єдині як ніколи, не лише у країні, але й з усім світом. Завдання нашого покоління – згуртовано вигнати окупанта із нашої землі і утвердити самостійну соборну Українську державу. Разом ми обов'язково переможемо", - наголосив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

Також скорботні заходи відбулись у селі Підгірці Бродівського району та у селі Скварява Золочівського району, де організували театралізоване військово-історичне дійство "Прорив з оточення".

Водночас у с. Червоне перепоховали останки 4 бійців дивізії "Галичина", які полягли у Бродівському котлі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.