Скандал у Житомирі через відзначення початку німецько-радянської війни

У Житомирі курсанти військового інституту, які повинні були брати участь у заходах до Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, влаштували демарш.

Про це повідомляє "Обозреватель".

Приїхавши на місце "святкувань" вони побачили, що там стоять люди з червоними прапорами. Це і було причиною того, що вони просто сіли назад в автобус і покинули це місце.

 Фото: "Обозреватель"

"З метою уникнення можливих провокаційних дій, участь військовослужбовців військового інституту було призупинено", - пояснив заступник начальника ЖВІ ім. Корольова Володимир Наконечний.

 Курсанти Житомирського військового інституту. Фото: "Обозреватель"

У той же час у місцевій поліції стали на бік учасників акції, зазначивши, що законодавство не було порушено. На червоних прапорах були зашиті заборонені "серп і молот".

Нагадуємо, що 22 червня на могилі чекіста-розвідника Миколи Кузнецова у Львові написали "ворог УПА".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.