НМІУ експонує пам'ятки мистецтва доби палеоліту. ФОТО

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів", на якій представлені оригінали людських виробів доби палеоліту.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня".

Серед експонатів десять унікальних виробів з кістки та бивня мамонта - мистецькі твори ранньої кам'яної доби, знайдені археологами в Україні на двох стоянках мисливців на мамонтів: Мізинській у Чернігівській області та Кирилівській у Києві.

 Усі фото: Василь Артюшенко / Дзеркало тижня
 

Особливо цікавий браслет з бивня мамонта, прикрашений одним із найдавніших  зображень меандрового  візерунку, а також стилізованими жіночими фігурками - "пташечками", що прикрашені геометричним орнаментом.

 
 

Ці пам'ятки є надзвичайно цінними і потребують особливих умов зберігання через свою вразливість. Зокрема, браслет з меандровим візерунком зібраний з понад тридцяти фрагментів.

Востаннє ці вироби експонували у 2004-2005 роках на виставці у Національному природничому музеї Франції. Обов'язковою умовою експонування, завдяки якій Україна тоді погодилася надати Франції свої пам'ятки, було створення їхніх копій у всесвітньо відомій реставраційній майстерні Лувру. 

 
 

Саме ці копії і представлені у постійній музейній експозиції. Але до кінця червня у гостей музею буде можливість побачити на власні очі пам'ятки мистецтва, деяким з них вже близько 20 тисяч років.

Нагадаємо, в Національному музеї історії України археологи розповіли про віру трипільців. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.