Пам'ятки ЮНЕСКО в Україні охоронятиме спеціальний закон

Верховна Рада ухвалила закон "Про охорону культурної спадщини" (щодо збереження пам'яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

Законопроект №1553 підтримали 232 депутатів, повідомляє "Дзеркало тижня".

Згідно з законом, об'єкт всесвітньої спадщини має правовий статус пам'ятки національного значення і охороняється за допомогою всіх механізмів, передбачених цим законом.

Водночас, існують певні особливості охорони об'єктів всесвітньої спадщини, що випливають з Конвенції про охорону всесвітньої культурної спадщини і природної спадщини.

До списку Світової спадщини ЮНЕСКО включено наступні об'єкти в Україні: Києво-Печерська лавра, Софія Київська, історичний центр Львова, резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях, Херсонес Таврійський, дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України, Дуга Струве та букові праліси Карпат.

Нагадаємо, Шарівський замок у Харківській області збираються реставрувати.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.