Спецпроект

У галереї Сенату Бразилії демонстрували виставку про Голодомор

Біля 60 тисяч осіб побачили виставку "Україна. 1932-1933: геноцид голодом", яка експонувалась у Сенаті Бразилії до вшанування 85-х роковин Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: сайт Сенату Бразилії

15 стендів, встановлених в галереї Сенату, показали історичний контекст і наслідки програми реорганізації сільського господарства совєтських держав під час правління Йосипа Сталіна, який убив мільйони українців. Виставка була відкрита для загального перегляду з 9 до 18 травня.

Виставка "Україна. 1932-1933: геноцид голодом" створена Українським інститутом національної пам’яті і за допомогою Посольства України у Бразилії була перекладена португальською.

Проведення виставки є ініціативою Кабінету сенатора Альваро Діаса та Посольства України в Бразилії.

На відкритті були Сенатор Жозе Медейрос та Посол України у Бразилії Ростислав Троненко, посли Німеччини та Грузії, Тимчасовий повірений у справах Японії, дипломати Швейцарії, Голландії, Ірану, Куби, Азербайджану, військовий аташе, генерал ЗС Перу та співробітники аташату а також співробітники обох палат Національного Конгресу Бразилії. Українську громаду Бразилії представляв Почесний консул України в м.Сан-Паулу, Перший заступник Голови Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації Жорже Рибка.

 Ростислав Троненко.  Фото: сайт Сенату Бразилії

Як зазначив Посол Ростислав Троненко, Голодомор вже визнали десятки країн, а також низка міських рад та бразильських законодавчих асамблей.

"Наша громада тепер має більш ніж 1 мільйон нащадків по всій Бразилії, які з нетерпінням чекають позиції Бразилії щодо визнання Голодомору геноцидом або злочином проти людства", - наголосив Посол.

Як розповів заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, робота над інформаційно-просвітницькими стендами "Україна 1932-1933: геноцид голодом" була розпочата УІНП у 2017 році.

"Мета – познайомити світову громадськість із злочином геноциду, який був вчинений комуністичним тоталітарним режимом проти українців у 1932-1933 роках. На сьогодні, крім португальського, уже створений і переданий в електронній формі українському МЗС англомовний варіант, готуються постери ще кількома мовами.

Віримо, що ця фото-документальна виставка, яка ґрунтується на останніх наукових дослідженнях та архівних документах і фотографіях, дозволить світу краще зрозуміти ту трагедію, яку пережила Україна,"- зазначив Володимир Тиліщак.

Нагадуємо, що штат США Міссурі визнав Голодомор генодицом проти українців.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.