Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону від УІНП

2 травня Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Український інститут національної пам'яті роз'яснює новели закону.

Тисячі борців за свободу, яких було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій, відтепер матимуть шанс на відновлення історичної справедливості, захист честі й гідності, відновлення прав і свобод.

Реабілітація осіб, які незаконно постраждали від дій комуністичної тоталітарної системи вперше розпочалася ще в Радянському Союзі, відразу по смерті Сталіна.

17 квітня 1991 року, тоді ще в Радянській Україні, було прийнято Закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", але цей закон не врахував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами.  

У 1996 році необхідність реабілітації осіб, що були незаконно знищені або засуджені комуністичною тоталітарною системою, була зафіксована в резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем" № 1096. Резолюція базувалася на доповіді про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем.

У новому законі прописано до деталей, хто може претендувати на реабілітацію. Йдеться про такі категорії:

1. Особи, які зі зброєю в руках боролися проти режиму:

  • Учасники державотворчого процесу та визвольного руху 1917 – 1921 років
  • Учасники селянських повстань 20-х років
  • Учасники селянських повстань напередодні Голодомору 1932 – 1933 років
  • Члени Організації Українських Націоналістів
  • Вояки Української Повстанської Армії.

2.  Особи, які були обвинувачені рішенням позасудового органу (так званні досудові органи "двійки", "трійки" та особливі наради).Багатьох українців з цієї категорії вже реабілітували, проте залишається значна кількість осіб, які мають відновити своє чесне ім’я. У більшості випадків, це українці  постраждалі під час "Великого терору".

3.  Окремо законом визнаються потерпілі від репресій комуністичного тоталітарного режиму - родичі та близькі репресованих

-  Чоловік/дружина репресованої особи

-  Діти (також усиновлені) репресованої особи

-  Інші особи, які перебували на утриманні репресованої особи.

До цієї категорії входять родичі "ворогів народу", які жили у спецпоселеннях. Зокрема це діти та дружини "ворогів народу" СРСР .  

Реабілітація жертв радянського режиму по кроках. Для збільшення тиність тут

Відповідальний секретар науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією", один з авторів закону Роман Подкур пояснює, що точну кількість тих, кого буде реабілітовано наразі підрахувати важко, адже частина справ перебувають поза межами України.  

"Достеменно сказати скільки осіб буде реабілітовано поки що неможливо. Причина у тому, що ми не знаємо тієї кількості справ, які потрібно буде переглянути в архівах МВС та СБУ.  Можемо припустити, що приблизна кількість осіб, які підпадають під реабілітацію за новим законом коливається від 10 до 100 тисяч. Треба зважити ще на один момент   частина людей, яка буде звертатися, посилатимуться на справи, що знаходяться в країнах колишньої СРСР, це зокрема Російська Федерація, Казахстан, куди нам доведеться робити запити", – каже Подкур.

Як відбуватиметься реабілітація

Закон запроваджує створення двох типів комісій – регіональної комісії при обласних адміністраціях та національної при Українському інституті національної пам’яті. Саме вони прийматимуть рішення про надання статусу.  

Завдяки прийнятому законопроекту, за спрощеною процедурою будуть реабілітовані ті особи, які були покарані позасудовими органами ("двійкам", "трійками", особливими нарадами тощо).

Для всіх інших осіб є нова процедура, і вона максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресій проти конкретної особи.

Реабілітація відбуватиметься у 5 кроків:

1.    При ОДА створюються регіональні комісії з реабілітації.

2.    Комісії збирають документи та усні пояснення по справі особи.

3.    На попередньому розгляді документів робиться висновок регіональної комісії.

4.   Пакет документів, висновок та пропозицій надсилаються до Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті.

5.    Комісія приймає рішення про реабілітацію. 

Ініціаторами процесу реабілітації зможуть виступити:

-        репресована особа,

-        її спадкоємці, будь-який з членів її сім’ї,

-        Уповноважений ВР з прав людини,

-        Український інститут національної пам’яті,

-        громадська організація, яка досліджує історію України ХХ століття або надає допомогу з питань реабілітації жертв тоталітарного режиму.

Для того, щоб почати процес реабілітації, потрібно буде написати заяву у довільній формі до регіональної комісії.

При прийнятті рішення Національна комісія досліджуватиме матеріали кримінальної справи, свідчення очевидців, пояснення репресованої особи, інші докази. Усі сумніви тлумачитимуться на користь репресованої особи. Рішення Національної комісії можна буде оскаржити у суді.

Ухвалення цього закону є важливим кроком уперед у подоланні тоталітарного минулого  та логічним кроком продовження декомунізації, - вважають в Українському інституті національної пам’яті.

Нагадуємо, над проектом закону працювали: Український інститут національної пам'яті, народні депутати України, а також представники громадськості, а саме група "Політика національної пам'яті" Реанімаційного пакету реформ, Центр досліджень визвольного руху, окремі дослідники, експерти, представники Архіву Служби безпеки України.

Також, нагадуємо, що авторами законопроекту виступили народні депутати: Парубій Андрій (Голова Верховної Ради), Шухевич Юрій-Богдан, Третьяков Олександр, Луценко Ірина, Бурбак Максим, Артюшенко Ігор, Медуниця Олег, Соболєв Єгор і Гопко Ганна.


Також у процесі розробки законопроекту проводилися публічні обговорення у форматі Town Hall Meeting, які організовувала Лабораторія законодавчих ініціатив разом з Лігою Інтернів в рамках Програми USAID "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво", що виконується Фондом Східна Європа.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.