Президент підписав закон про удосконалення реабілітації жертв комуністичних репресій

2 травня президент Петро Порошенко підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Новий закон заповнює правові прогалини, які мали місце в законодавстві, та поліпшить ситуацію із реалізацією законних прав колишніх політв’язнів і репресованих.

Зокрема, в ньому оновлено термінологію Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Вводиться нова категорія "потерпілі від репресій", тобто родичі людини, яка була репресована комуністичним режимом.

Також  оновлено процедура реабілітації. Відтепер усі обставини здійснення репресії проти конкретної особи будуть максимально враховані. При цьому розгляд документів передбачає не тільки участь представників органів влади, а й об’єднань громадян, що опікуються відповідною тематикою.

"Ухвалення цього законопроекту відновлює справедливість – адже він знімає тавро "ворогів народу", "вбивць", "шпигунів", "диверсантів" з тих людей, які боролись за незалежність України. Цими змінами Україна нарешті дає можливість відновити справедливість морального характеру перед тими, хто боровся за незалежність. Закон про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму є логічним продовженням декомунізації та переосмисленням нашого минулого. Це важливі висновки, які ми усі маємо зробити для того, щоб будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями",  коментує Перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Текст Закону можна прочитати на сайті Верховної Ради Україні.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.