П'ять президентів закликають Україну й Польщу не чіпати "історичні вразливості"

У світлі появи протиріч між Україною і Польщею в історичній площині необхідно не допустити до погіршення двосторонніх відносин. Обидві країни не повинні ставати заручниками складної історії, а мають шукати в ній те, що об'єднує, а не ділить.

Про це йдеться у спільному зверненні, яке підписали колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко та екс-президенти Польщі Александер Кваснєвський та Броніслав Коморовський, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 Фото: ТСН

"Поєднання і співпраця між Польщею та Україною в національних інтересах обох народів, має важливе значення для майбутнього всього регіону Центрально-Східної Європи і стратегічно важливе для безпеки східного флангу НАТО і ЄС, які стоять перед викликом, яким є російська агресія в Україні.

Тому, з великим занепокоєнням сприймаємо явища, які спостерігаються останнім часом, і які загрожують поєднанню і співпраці", - йдеться в заяві.

Вони підкреслили, що складне минуле має заохочувати нинішні покоління українців і поляків й надалі здійснювати зусилля щодо поєднання і співпраці з думкою про краще майбутнє обох народів і держав.

"Ми маємо навчитися поваги до відмінних історичних вразливостей і шукати в минулому, насамперед, те, що об'єднує. Ми повинні шанувати могили жертв колишніх польсько-українських конфліктів", - наголошують президенти.

Вони додають, що складне минуле не можна затерти, але можна зробити з нього висновки з думкою про майбутні покоління українців і поляків.

"Тому ми закликаємо до захисту процесу примирення між нашими народами. Закликаємо до цього державну владу, а також суспільства обох країн, церкви, які особливо залучені до процесу примирення, місцеві органи влади, неурядові організації, ЗМІ, наукові середовища - усіх прихильників поєднання, зближення і дружби між нашими народами", - підкреслюється в заяві.

Президенти закликали вести постійний і терпеливий діалог, протидіяти проявам націоналізму й екстремізму, вести освітню діяльність, що спирається на правду і відповідальні історичні джерела, до взаємоповаги, посиленої співпраці істориків, вищих навчальних закладів, людей культури і мистецтва, вчителів та усіх, хто формує знання, мислення і чутливість громадян обох країн, особливо людей молодого покоління.

"Нехай пам’ять про невинні жертви колишніх польсько-українських конфліктів єднає наші країни і народи у спільних рефлексіях і спільному прагненні до майбутнього, що спиратиметься на співпраці та дружбі", - резюмують екс-президенти обох країн.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.