АНОНС: Киян познайомлять із литовськими "лісовими братами"

До 100-річчя відновлення Литовської державності та дня вшанування партизанів, армії та суспільної єдності Литви, Київське товариство литовської культури ім. Майроніса запрошує всіх охочих на відкриту лекцію "Лісові брати: знайомство з литовськими партизанами (1944-1956)".

Хто такі Лісові Брати? Який вигляд мали та як жили у партизанських лісах Литви? 

Що спільного в них та в українських повстанців? Відповіді на ці та інші запитання щодо литовського партизанського руху можнабуде почути на відкритій лекції в музеї Української революції в Києві.

 

Доповідачі:

Юрій Косенко - голова правління ГО "Українська Ініціатива", перекладач, незалежний дослідник, біолог, сходознавець.

Олександра Петраускайте - студентка Києво-Могилянської академії, історик, дослідниця тематики партизанського руху в Литві та Україні.

Мова лекції - українська.

П'ятниця, 25 травня, 19.00

Місце: Музей Української Революції 1917-1921 рр. (вул. Володимирська, 57, Будинок вчителя). 

Організатор: Київське товариство литовської культури ім. Майроніса.

Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.