У Черкасах змусили зняти форму червоноармійок

На 9 травня у Черкасах член міського виконавчого комітету Діана Тяско викликала поліцію у перукарню, працівниці якої були одягнуті у форму червоноармійок.

Про це повідомляє "Україна молода".

"Перукарки-червоноармійки". Фото: Діана Тяско 

"Вчора о 15 годині гуляли по Хрещатику. Проходячи повз салон краси "БровЭй" побачили біля його приміщення працівниць салону, одягнених у форму Червоної армії та із забороненою символікою – значки та пояси зі серпом і молотом.

Чемно зробили зауваження та попросили зняти заборонену законом України символіку. На жаль, працівники салону почали сваритися, використовуючи типові ватні пред'яви: "Ви вапщє аткуда? Ви што патріоткі? Так пачіму ви нє в АТО? Визивайтє паліцию, єслі ви такіє законнопаслушниє", – написала на своїй сторінці Діана Тяско.

Власник перукарні - Сергій Лисенко. Фото: Діана Тяско

 

Діана каже, що її двічі просити не треба, тож вона викликала поліцію і дякує їй за оперативне реагування. Адже приїхали хвилин через п’ять.

"Ми пояснили ситуацію, вони зайшли в салон спілкуватися з працівниками. Власник, Сергій Лисенко, мене вигнав із салону. Зрозуміло, що в такій ситуації відео знімати не вийшло. Адже сталінолюбів було багато, також були чоловіки, тому ми боялися знімати, аби не дійшло до бійок", – пояснює Діана.

За її словами, поліція провела з перукарками бесіду й повідомила, що працівники "БровЭй" зняли заборонені символи.

Нагадуємо, що Росія просить Львів передати останки спецагента НКВД Миколи Кузнецова.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.