АНОНС: Прес-конференція про відзначення 100-річчя Української Держави

Громадський оргкомітет ініціює відзначення 100-річчя Української Держави Павла Скоропадського та оголосить план заходів на 2018 рік.

Про це "Історичній правді" повідомили представники громадського оргкомітету.

 

"Зважаючи на те, що держава самоусунулась від вшанування 100-річчя Гетьманату, а також видатних і знакових подій, пов’язаних із періодом правління Павла Скоропадського, громадські активісти беруть ініціативу на себе і оголошують план заходів та інформаційну кампанію по відзначенню подій і видатних постатей періоду Української Держави 1918 року" - йдеться у повідомленні.

У прес-конференції візьмуть участь:

Олександр Алфьоров – історик, керівник громадської кампанії "Пам'ять Нації";

Олег Слабоспицький – співкоординатор Громадського сектора Євромайдану;

Роман Кулик – співкоординатор Експертного корпусу;

Тиміш Мартиненко-Кушлянський – представник Київської міської організації Меморіал ім. Василя Стуса.

Загалом до громадського оргкомітету на даний момент долучилися:

  • Благодійний фонд "Героїка"
  • ГО "Експертний корпус"
  • Громадський сектор Євромайдану
  • Київська міська організація Меморіал ім. Василя Стуса
  • ГО "Український мілітарний центр"
  • ВГО "Молодіжний Націоналістичний Конґрес"
  • Громадська кампанія "Пам’ять нації"
  • ВГО "Спілка Української Молоді в Україні"

Час: 27 квітня, п’ятниця, 11:00

Місце: прес-центр інформаційного агентства "Главком", вул. Шовковична, 8/20, м. Київ

Контакт: 0966462257 (Олег)

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.