У Польщі розсекретили матеріали про військових контррозвідників ПНР

Інститут національної пам’яті Польщі розсекретив справи таємних співробітників військової контррозвідки 1943–1974 років. Це близько 12 тис. відзнятих на мікроплівку справ.

Про це повідомляє "Monitor-info".

Фото ілюстративне. Джерело: Kielce - Onet 

Серед документів – персональні анкети, біографії агентів та їхні зобов’язання щодо співпраці. Є також документи про конспіративні та явочні квартири.

Знайдені справи стосуються Військової зовнішньої розвідки та Головного управління інформації Війська Польського. Цю організацію дослідники вважають однією з найбільш брутальних служб ПНР.

Уся документація буде доступною для дослідників. ІНП повідомив, що описи близько 4 тис. архівних одиниць уже розмістили в архівному інтернет-інвентарі інституції. Спеціалісти підкреслюють, що ці справи унікальні.

Сам зміст документів в інтернеті не публікуватимуть. Згідно із законом про ІНП, доступ до них матимуть тільки особи, які ведуть наукові дослідження та журналісти.

Їх мали знищити

До цього часу історики вважали, що більшість справ Головного управління інформації були знищені. Проте виявилося, що їх відзняли на мікроплівку – лише близько 800 документів збереглися в паперовому вигляді.

Заступник директора архіву Інституту національної пам’яті Маріуш Квасьняк повідомив, що справи були заархівовані у 1966–1974 роках. Він додав, що працівники ІНП знайшли їх у 2016 році під час впорядкувальних робіт, але тільки зараз закінчилося каталогування.

Нагадуємо, що в Латвії планують розсекретити архіви КГБ з даними про інформаторів.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.