Росіян вигнали з Олімпіади в Пхенчхані за портрет Леніна

Із лижних змагань Олімпіади в Пхенчхані вигнали російських уболівальників із портретом Володимира Леніна.

Зображення вождя бльшовиків було намальоване на прапорі, яким розмахували росіяни, повідомляє InfoResist із посиланням на російські ЗМІ.

Фото: Газета.Ru 

"Ось так росіян зажимають. Не дають нормально повболівати. Ці прапори не заборонені, ми читали правила і запитували в російських волонтерів", — розповів один із уболівальників.

Фото: Газета.Ru 

"Вони кажуть, раз такої країни нема, то й прапора бути не повинно,обурювався вболівальник Олексій. — Але якщо російський триколор під забороноб, треба ж чимось підтримувати своїх!"

Співробітники стадіону намагалися відняти прапор з Леніним, але росіяни не віддали. Зрештою, їх просто вигнали із змагань.

 Фото: Газета.Ru

Як пояснили працівники стадіону, комуністична символіка тут заборонена через напружені відносини з КНДР.

Нагадаємо, російський прапор на зимовій Олімпіаді в Пхенчхані (Південна Корея) під забороною через дискваліфікацію російської збірної. Причиною недопущення спортсменів став допінговий скандал на Олімпіаді 2014 року в Сочі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.