250 документів і світлин представляє виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”

15 листопада у Києві відкрилась виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”. Інсталяція розповідає в простій та цікавій формі про події Української революції.

Експозиція з 20 банерів приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки та діятиме до кінця року в центрі столиці — біля фасаду Головного поштамту. У дизайні експозиції задіяно більш ніж 250 унікальних документів та фотографій, повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам'яті.

Усі фото: перс-служба УІНП 

"Цьогоріч Україна відзначає століття Української революції 1917-1921 років. А 20 листопада будемо згадувати ще одну важливу дату - 100 років проголошення Української Народної Республіки. Цей крок став одним із найважливіших на шляху до створення українцями незалежної держави, її перетворення в самостійний суб’єкт міжнародної політики" - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Урядовець нагадав, що на відзначення ювілею вже відбулися урочиста сесія Верховної Ради України з нагоди століття українського парламентаризму та урочисте засідання Кабінету Міністрів з нагоди 100-ліття першого українського уряду.

"Проте виставка, яку ми презентуємо сьогодні не лише про згадані події. Її завдання показати весь перебіг Української революції, визрівання політичної еліти та суспільства від ідей автономії до цілковитої незалежності, та головне до готовності захищати цю незалежність із зброєю в руках. Українська революція 1917-1921 років — один із найважливіших для нас уроків історії, який демонструє жертовність українців у боротьбі за свободу, а разом з тим застерігає як дорого може коштувати незгода між ними", — додав В’ятрович.

 
 

Виставка розповідає десять історій провідників революційного руху та детально висвітлює різні аспекти творення Української державності 19171921 рр.

"Співробітники Українського інституту національної пам’яті вирішили підготувати цю виставку і розповісти про те, якою була революція 1917—1921 рр., хто її очолював, які були її здобутки і досягнення. Це важливо, оскільки радянська історіографія усіляко спотворювала цю подію, а тепер ми маємо відновлювати правдиву історію Української революції. У виставці представлена галерея видатних діячів, її лідерів, які формували ідеологію і порядок денний революційного руху", зазначив один з авторів виставки Ярослав Файзулін.

 

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття та ознайомитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави — розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме півроку. Банерний варіант виставки буде розтиражовано та передано усім обласним адміністраціям до 22 січня 2018 року.

Автори виставки: Володимир В’ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Віталій Огієнко, Анатолій Хромов, Богдан Короленко, Зоя Бойченко, Наталія Бик.

Дизайнери: Ганна Беркутова, Ольга Сало.

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.