У Львівській галереї мистецтв забракло 621 експоната

621 музейний експонат не знайдено у фондах Львівської галереї мистецтв. Нестачу було виявлено під час проведення інвентаризації музейних комплексів, які входять у Галерею мистецтв.

Про це пише Радіо "Свобода" з посиланням на директора галереї Тараса Возняка.

На сьогодні, згідно з результатами інвентаризації, у десяти групах фондів галереї мистецтв не виявлено шість скульптур, зокрема дерев’яної австрійської школи XVIII століття – "Розп’яття", три роботи невідомих майстрів, а це кам’яну скульптуру "Фрагмент різьби по каменю", дерев’яні – "Святий Онуфрій" і "Голова Христа".

Серед зниклих робіт і гіпсова скульптура Луїзи Штеренштейн "Жіночий портрет" та бронзова скульптура Юлія Синкевича "Плач". Недорахувались фахівці комісії також вісімнадцять антикварних меблів, а це шафи, столи, стільці, комод, люстра, які періодично експонувались.

Не вистачає у фонді семи монет періоду Великого князівства Сигізмунда ІІ, Речі Посполитої, а це XVII-XVIII століття, а також шести творів мистецтва: "Портрет подружжя" Данте Россетті та п’ять робіт невідомих майстрів.

Під час звірення музейних предметів виявлено, що бракує двадцяти чотирьох глиняних предметів – чорної кераміки – славної гаварецької школи, виконаних майстрами. Тридцять дев’ять експонатів із гаварецького фонду не відповідають тим записам, які є у переліку галереї. Тобто, це замінені глечики, макітри, підсвічники, збанки.

"Звірка відбувається по групах зберігання, наприклад, "меблі", ці предмети можуть знаходитись і в Золочівському, і в Олеському замку чи у Львові. За результатами звірки на 18 жовтня 621 музейний предмет відсутній або підмінений іншими, ці експонати різних століть. Ми тільки кількісно оцінили, а наступним етапом може бути виявлення фальшованих предметів, коли предмет автентичний підміняється копією. А це робота складніша, дуже контраверсійна, але залучатимемо фахівців з інших регіонів. З нумізматики не було шість предметів, а тепер звірили і ще одного не виявили на місці", – каже Радіо Свобода директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк.

Найбільше пропало експонатів із Олеського фондосховища. Тим часом головний хранитель музею "Олеський замок", що є відділом Львівської галереї мистецтв, Тетяна Сабодаш звернулась із листом до президента, в якому заявила, що її безпідставно "звинувачують у зникненні монет, у підміні музейних експонатів. Усі пред’явлені мною документи засвідчують, що це є груба фальсифікація, брехня", мовиться у листі працівниці.

"Коли ми звіряли групу "нумізматики" спеціально возили експерта, який все компетентно розповів. По Олеському замку комісія працювала понад півроку, це дало результат звірки. І підлеглі Сабодаш підписались, що відсутні предмети. Тетяна Сабодаш є зберігач, щодо неї не маю жодних закидів, зі здивуванням побачив таку велику відсутність предметів. Очевидно, що поліція повинна виявити, в який спосіб пропали ці речі", – наголосив Тарас Возняк.

Дирекція Львівської галереї мистецтв зробила третє подання у Нацполіцію Львівщини, повідомивши про зниклі музейні предмети. Адже на сьогодні триває два досудові слідства щодо зникнення експонатів із фондів галереї.

На початку цього року поліція порушила кримінальне провадження за зверненням керівника галереї мистецтв за статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Тоді було виявлено, що з Музею давньої української книги викрадені понад півтисячі експонатів, зокрема стародруки і рукописи XVI-XХ століть, кириличні видання. Влітку цього року Кам’янко-Буська районна поліція почала досудове розслідування справи щодо зникнення зі збірок галереї частини колекції монет.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.