На московському пам'ятнику Калашникову знайшли ляп. ФОТО

Із нещодавно відкритим пам'ятником Михайлові Калашникову в Москві стався конфуз. На барельєфі на постаменті опинилося зображеня креслення іншого автомата, розробленого німецьким зброярем Хуго Шмайссером ще в період Другої світової.

Помилку скульптора розгледів російський військовий історик Юрій Пашолок.

У відповідь виконавчий директор Російського військово-історичного товариства Владислав Кононов, яке було замовником монумента, пообіцяв демонтувати цей елемент скульптурної композиції, передає російська служба "Радіо "Свобода".

Скульптор Салават Щербаков визнав свою помилку. 22 вересня робітники з його майстерні болгаркою спиляли хибний елемент. Під час демонтажних робіт їх затримала поцліція й відвезла у відділок писати пояснення.

Крім того, тоді ж поліція затримала експерта з муляжем автомата Калашникова, який давав коментарі телебаченню.

Помилковим збраженням було креслення німецького автомата СТГ-44 конструкції Хуго Шмайссера або ж його прототипа Мкб-42(Х), які ззовні дещо подібні до АК-47. Існує версія, що справжнім автором автомата Калашникова був не Михайло Калашников, а власне Шмайссер, який у 1946-1950-х роках працював у Радянському Союзі.

Відомо, що німецькі спеціалісти брали участь у розробці радянських технологій обробки металу для виготовлення зброї, в т. ч. й автомата Калашникова. Однак безпосереднє авторство Хуго Шмайссера поки не підтверджене. 

Як відомо, Михайло Калашников розробив свій автомат у 1947 році. За два роки він став на озброєння Радянської армії. Серія зброї на основі АК-47 - автомати, кулемети і снайперські гвинтівки - стала основною стрілецькою зброєю в СРСР. Вони досі стоять на озброєнні Збройних сил України. 

Нагадаємо пам’ятник російському зброяреві Михайлу Калашникову урочисто відкрили 19 вересня в Москві .

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.