Спецпроект

Волинь не забудемо, але Україну готові підтримувати — польський міністр

Польща чекає можливості відновити дискусію про УПА, але як і раніше готова співпрацювати і підтримувати Україну.

Про це Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський розповів в інтерв'ю російському виданню "Коммерсант", передає "Українська правда".

Ващиковський розповів, що зростання націоналізму, в тому числі антипольського, в Україні немає, але вона "несвідомо намагається сформулювати, намацати свою історичну ідентичність, щоб закласти основу для патріотизму". Він також додав, що це нормальна тенденція.

При цьому Ващиковський заявив, що "члени ОУН-УПА брали участь не тільки в злочинах проти поляків, а й в голокості".

Ващиковський повідомив, що в ході візиту президента України Петра Порошенка до Польщі в грудні 2016 року йому пропонували використати досвід Ізраїлю в переосмисленні Голокосту і також "виділити тих українців і поляків, хто дійсно рятував людей під час війни і після неї".

"Відповідь була позитивною: ініціативу направили в міністерства закордонних справ - тобто мені і Павлу Клімкіну — з рекомендацією вивчити можливості реалізації. Правда, за вісім місяців я так нічого і не почув від мого колеги і друга Павла", — заявив глава МЗС Польщі.

У той же час, за його словами, для поляків ця проблема не ключова.

"Ми пам'ятаємо. Ми не забудемо про Волинську різанину, ми знаємо, що йде прославляння УПА. Але це не означає, що ми забудемо, наскільки незалежна і суверенна Україна важлива для безпеки в нашій частині Європи. Ми як і раніше готові співпрацювати з Україною і підтримувати її", — заявив Ващиковський.

"Серед країн ЄС і НАТО ми єдина країна, що межує і з агресивною Росією, і з жертвою агресії - Україною. Ми близькі з обома країнами, і нас також зачіпає цей конфлікт", — пояснив він.

Відповідаючи на попередні питання журналіста російського видання про "кризу на Україні", Ващиковський підкреслив, що "немає такого поняття "криза на Україні". Є російсько-український конфлікт, викликаний Росією".

Як відомо, Ващиковський заявив, що Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання і питання прав меншин.

У зв'язку з цією заявою міністерство закордонних справ України викликало посла Польщі Яна Пекла. Польському дипломатові вказали на некоректність висловлювань Ващиковського.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.