АНОНС: У Києві презентують книгу про кримськотатарську боротьбу за повернення додому

7 червня в Києві відбудеться презентація нової книжки кримськотатарського історика Гульнари Бекірової "Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії".

Крім авторського тексту, який розповідає про багаторічний героїчний опiр кримськотатарського народу радянській репресивній системі, в книзі представлені рідкісні архівні документи, а також унікальна фотодобірка — 107 фотографій з історії депортації і кримськотатарського національного руху.

Передмову до книги написав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, а післямову про події новітньої історії — голова Меджлісу кримськотатарського народу та Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров.

"Депортація стала не лише трагедією кримськотатарського народу та національних меншин, вигнаних із території півострова, – тих, хто не "вписувавсь" у сталінську концепцію національної безпеки та становив "політично небажаний елемент", — пише в своїй книжці Гульнара Бекірова.

Спільно з авторкою участь в обговорені візьмуть:

- експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер;
- історик-кримознавець, координатор ГО "Кримська гуманітарна платформа" Андрій Іванець;
- голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров;

Модеруватиме зустріч Андрій Мокроусов (Критика).

Фото: islam.in.ua

Середу, 7 червня, о 18.00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська 10).

Організатори: Видавництво "Критика", Інститут Критики і Центр польських та європейських студій НаУКМА.

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.