Меморіал українських героїв може розміститися на місці арки Дружби народів — В'ятрович

За словами голови Інституту національної пам’яті України Володимира В’ятровича, немає жодних рішень щодо місця для Меморіалу українських героїв, але ідея — є

Інститут Національної пам’яті запропонує розмістити Меморіал українських героїв на місці арки Дружби народів у Києві. Про це в ексклюзивному коментарі "УНН" 2 червня повідомив голова Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

"... поки що немає жодних рішень щодо цього [місця розміщення Меморіалу українських героїв — ІП]. Наша ідея  це, власне, пагорб над Дніпром, на місці, де зараз є суперечлива веселка [арка Дружби народів — ІП], або ж ярмо, як її ще називають. Це було би оптимальним рішенням для створення і розміщення там національного пантеону", — зазначив посадовець.

Голова Інституту нацпам’яті при цьому зауважив, що створений спеціальний комітет щодо Меморіалу українських героїв досі не збирався.

"Був створений спеціальний комітет, який поки що не збирався. Готуючись до засідання цього комітету інститут Національної пам’яті підготував власне бачення. Суть у тому, що цей Меморіал українських героїв ми пропонуємо зробити власне українським національним пантеоном, тобто місцем, де би вшановували всіх тих людей, які найбільше прислужилися до того, щоб Україна відбулася як держава", — розповів В.В’ятрович.

За його словами, вшановувати будуть політичних діячів, діячів культури, мистецтва і науки, а також перепоховають частину відомих українців, чий прах покоїться за кордоном.

Також він повідомив, що інститут Нацпам’яті буде стояти на тому, щоб центральним елементом Меморіалу українських героїв була могила невідомого вояка сучасної війни.

"Ще одна наша пропозиція полягає в тому, що невід’ємним елементом цього меморіалу має бути пам’ятник, присвячений героям теперішньої війни. На нашу думку, важливо, щоб могила невідомого вояка сучасної війни стала центральним елементом пантеону. Це абсолютно не радянська традиція, це традиція, яка бере свій початок у Франції часів першої світової війни. Могила невідомих вояків є елементом культури у більшості західно-європейських та північно-американських країн", — додав В’ятрович.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.