Жертви комуністичних репресій зможуть отримати компенсацію за всі роки неволі

258 народних депутатів проголосували за зміни до закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", що стосуються впорядкування виплат жертвам політичних репресій.

Законопроект №1170, поданий Юрієм Шухевичем, ухвалили в першому читанні за основу, повідоляє "Дзеркало тижня".

Проект пропонує встановити виплати за кожен місяць усього періоду незаконного ув’язнення або примусового лікування у розмірі однієї мінімальної зарплати (на день виплати компенсації)

Також реабілітовані громадяни зможуть подавати заяви про компенсацію та повернення майна без обмеження будь-яким строком.

Підвищення пенсій реабілітованих осіб та членів їх родин планується уніфікувати та встановити до всіх пенсій (або інших соціальних виплат, які виплачуються замість пенсії) так, як і всім іншим категоріям пільговиків.

Відповідно до чинного закону, реабілітованим особам виплачується грошова компенсація лише за 75 місяців (6 років 3 місяці) незаконного позбавлення волі.  

Автори нового законопроекту зауважують, що ця стаття № 5 суперечить Конституції України. Є й інші норми, які на даний момент уже застаріли, оскільки чинний закон ухвалили ще 17 квітня 1991 року — за часів СРСР.

Нагадаємо, у квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила чотири закони, які називають "декомунізаційними". Це закони "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" та "Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939—1945".


Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.