Спецпроект

У Кракові розпочався IV Польсько-український форум істориків

Сьогодні історики обговорять польське та українське питання в програмах та ідеологіях українського і польського підпілля, відповідно.

Зустріч організовують Інститути національної пам’яті обох держав, інформує "Польське радіо".

Форум триватиме до четверга. "Цього разу зустрічі буде присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля", — мовиться у повідомленні ІНП Польщі.

Під час попередніх зустрічей, як нагадали в установі, члени Форуму дискутували "про волинський злочин та питання, пов’язані з діяльністю польського та українського підпілля на теренах сучасної Західної України у часи Другої світової війни".

Президія Форуму. Фото: Володимир В'ятрович

"Історики здійснили також огляд польського дослідження на тему польсько-українських відносини у 1939—1947 роках, а також обговорили перелік проблем спільної історії XX століття", — зазначили в ІНП.

Найбільша різниця в позиціях сторін проявляється під час дискусій на тему польсько-українського конфлікту, що відбулися минулоріч у Києві.

Польська делегація. Фото: Володимир В'ятрович

"Польська сторона вважає, що це був геноцид, українська сторона має дещо інший підхід, але ми обговорюємо ці теми, залишаємося дуже відкритими один до одного і я дуже задоволений атмосферою наших дискусій", — сказав віце-голова Інституту національної пам’яті Польщі Матеуш Шпитма.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголошує, що наукова співпраця істориків є найкращим способом порозуміння та пом’якшення конфліктів, що сталися в історії обох народів.

Делегація українських істориків. Фото: Володимир В'ятрович

"Розмови на тему історії повинні відбуватися між істориками. Нам вдалося провести цікаву та іноді гарячу дискусію про конкретні питання. Гадаю, що публікація, яка стане результатом цієї зустрічі, дозволить деполітизувати проблему Волині", — підсумував В’ятрович.

Нагадаємо, що до складу утвореного у 2015 році Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.