В четвер у Києві вшанують батька столичної математики

16 березня на Лук'янівському цвинтарі-заповіднику відбудеться акція з ушанування пам’яті одного з корифеїв вітчизняної математики Василя Єрмакова.

Про це ІП повідомили в Київському математичному товаристві.

Вшанування відбудеться на Лук’янівському цивільному кладовищі в Києві (вул. Дорогожицька, 7, найближча станція метро - "Дорогожичі").

Урочисті заходи розпочнуться в четвер, 16 березня 2017 року учасників — о 15:00 біля входу на кладовище. Орієнтовне завершення — близько 16:00.

Організатори — Київське математичне товариство і Державний історико-меморіальний
Лук’янівський заповідник — запрошують усіх охочих взяти участь в урочистостях. І нагадують, що 16 березня минає 95 років від дня смерті видатного українського математика.

Наразі анонсована участь представників Інституту математики НАН, НТТУ КПІ ім.Сікорського, КНУ ім.Шевченка, НПУ ім. Драгоманова та інших навчальних і наукових закладів Києва.

Після завершення офіційної частини планується відвідування могил інших науковців і педагогів, похованих на Лук’янівському кладовищі: академіків Дмитра Граве і Георгія Пфейффера (директорів профільного Інституту АН УРСР), професорів Георгія Де-Метца, Павла Долгушина і Клавдії Латишевої.

Від ІП: на цьому кладовищі поховані десятки видатних українців, серед них — історик Микола Василенко, льотчик Петро Нестеров, перший ректор Київської консерваторії Володимир Пухальський, терапевт Микола Стражеско, художник-академік Федір Кричевський, перший предстоятель УАПЦ Василь Липківський.

Василь ЄРМАКОВ (1845 - 1922) — доктор чистої математики, професор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької академії наук. Один із засновників Київського фізико-математичного товариства у 1889 році.

Викладання математичних дисциплін і наукових розробок у Київському університеті значною мірою завдячує діяльності Єрмакова.

Основні праці стосуються теорії рядів, теорії диференціальних рівнянь, варіаційного числення, теорії спеціальних функцій. На його честь названо оригінальну ознаку збіжності рядів (ознака Єрмакова) і спеціальні системи звичайних диференціальних рівнянь (системи Єрмакова).

Викладав математику в Київському університеті, Київському політехнічному інституті, на Вищих жіночих курсах. Засновник і редактор єдиного в Російській імперії науково-популярного математичного журналу — "Журнал элементарной математики".

Похований на Лук’янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 11, місце 11) без пам'ятника, тільки зі скромною табличкою. У 2012 році Лук'янівський заповідник спільним коштом київських математиків встановив пам’ятник на могилі науковця.

Лук’янівський цвинтар — один з найстаріших у Києві. Тут спочивають представники козацьких родів, видатні українські лікарі, вчені, композитори, актори, художники, а також жертви терору 30-х років ХХ ст. Від 1994 року — Державний історико-меморіальний заповідник.

Київське математичне товариствогромадська організація, завданнями якої є сприяти розвитку математики, координації наукових досліджень у Києві, підтримувати традиції українських математичних шкіл та популяризувати їхні досягнення. Є нащадком аналогічних товариств, що існували в Києві раніше.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.