Комісія із вивчення КГБ Латвії опублікувала список номенклатурних чекістів

Науково-дослідна комісія із вивчення діяльності КГБ латвійської РСР оприлюднила дослідення члена комісії Артура Жвінкліса, в якому перелічено імена 120 номенклатурних працівників НКВД-КГБ.

Про це повідомляє "Delfi".

До свого дослідження Жвінкліс включив інформацію про діяльність ЦК Комуністичної партії Латвії, яка зберігалася в Державному архіві. Також у наукову роботу ввійли дані про номенклатурних співробітників НКВД-МВД, НКГБ- МГБ і КГБ Латвійської РСР.

У дослідженні вказуються роки народження співроібтників органів держбезпки і їх стаж в органах і в Компартії, а також звання та посади.

Установлено, що зі 120 працівників органів держбезпеки 67 були росіянами, 39 латишами, 8 українцями, 4 євреями і по одному вірменину й білорусу.

За соціальним походженням 50 походили з родин селян, 18 – з батраків, 12 – із заможних селян,  29 – з робітників тощо.

Вища освіта була в 19 чекістів, незакінчена вища – у 18, середня – у 57, незакінчена середня – у 13, початкова – у 13.

З повним списком латиською мовою можна ознайомитися за лінком.

Нагадаємо, в понеділок польський Інститут національної пам'яті виклав в Інтернет базу даних на 8,5 тис. есесівців, які служили в концтаборі Аушвіц.

Як повідомлялося раніше, московський "Меморіал" виклав в Інтернет базу даних на 40 тис. працівників НКВД періоду Великого терору.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.