У Вінниці хочуть створити центр історії міста і музей

24 лютого на сесії Вінницької міської ради розглядатимуть питання про створення комунального підприємства "Центр історії Вінниці".

Новий заклад займатиметься вивченням та популяризацією історії подільської столиці, передає "День". Але головне його завдання – фактично з нуля зібрати матеріали для створення музею історії Вінниці. Його планують відкрити вже за два роки.

Ініціатива створення Центру історії Вінниці належить вінницьким історикам та дослідникам, які працювали в робочій групі з декомунізації, а після цього продовжили свою роботу вже в постійному дорадчо-консультативному органі Вінницької міськради.

Вони виступили із закликом створити міську музейну установу, яка збиратиме, досліджуватиме і описуватиме артефакти, займатиметься видавничою справою і проведенням археологічних досліджень, координуватиме роботу усіх історичних осередків та ініціатив.

Фактично це буде орган, який допоможе систематизувати усю роботу, яка пов’язана з історичним минулим міста.

Доктор історичних наук, директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун говорить, що раніше було дві спроби створити музей історії Вінниці, однак невдалі.

"Процес з перейменування міських топонімів, відновлення історичної справедливості, об’єднав нас усіх у творчу групу і спонукав до глибокого вивчення історії міста. Сьогодні вінницька історична спільнота… спроможна виробляти свою ідеологію, популяризувати вивчення історії регіону і рідного міста, а отже і правильно "продавати" його інвесторам, туристам, самим містянам", — додає Легун.

Найімовірнішим претендентом на посаду директора Центру називають відомого у Вінниці історика Олександра Федоришена.

За задумом вінницьких істориків, музей історії Вінниці має не поступатися оригінальністю і масштабністю Варшавському музею історії польських євреїв ПОЛІН. Його площа складає понад 18 тисяч квадратних метрів, а експозиція займає 8 залів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.